Тема 3 Утворення і розвиток держави Київська Русь

План заняття №5

1. Головні теорії походження Давньої (Київської) Русі

2. Устрій Київської Русі

3. Утвердження християнства на Русі

Головні теорії походження Давньої (Київської) Русі

В історичній науці склалося декілька теорій щодо утворення Київської Русі:

· Норманська теорія (найбільше прихильників): вирішальна роль в утворенні Давньоруської держави відіграли варяги (нормани, вікінги). Вони об’єднали під собою племена Подніпров’я (засновники теорії – німецькі філософи Г. Байєр та Г. Міллер, XVIII ст. Росія).

· Теорія природно-історичного (автохтонного) походження Давньоруської держави (сповідують українські історики М. Костомаров, В. Антонович, М. Грушевський, Д. Багалій, а також ряд російських, серед яких Б. Рибаков): процес державотворення у слов’ян розпочався ще до приходу варягів, наприклад Антський союз. Варяги мали за мету підпорядкувати лише дніпровський торгівельний шлях, названий «із варяг в греки», описаний Нестором-літописцем. Отже, варяги були зацікавлені лише в тимчасовому союзі з місцевими слов’янськими племенами, але були втягнуті в процеси державотворення, що відбуваються у суспільствах з формуванням класів (соціальної нерівності).

· Хозарська теорія (професор Гарвардського університету О. Пріцак): поляни, як осередок Русі, не були слов’янами, вони походили з Хозарського каганату. Поляни були київською гілкою Хозарського каганату, звідти родом і князь Кий. Ця теорія не знаходить підтвердження у археологів, які рідко зустрічають пам’ятки хозарської (салтово-маяцької) культури.

Устрій Київської Русі

Київську Русь характеризують як ранньофеодальну державу. Розглянемо економічну, соціальну, політичну та етнічну складову Давньої Русі.

· Економічна:

1. Землеробство – провідна галузь, практикувалася 2- та 3-пільна система. Сіяли жито, пшеницю, просо, ячмінь, овес а також бобові та городину. Знаряддя: рало, плуг, соха;

2. Скотарство – головним чином в степовій зоні. Розводили рогату худобу, коней, свиней, кіз, птахів;

3. Ремесло – близько 60 спеціальностей: чорна металургія, гончарство, ткацтво, деревообробка, тощо;

4. Торгівля – як внутрішня, так і зовнішня. Експорт: хліб, худоба, сіль, хутро, пенька, мед, ремісничі вироби. Грошова одиниця: кун, срібло, гривня, карбованець.

· Соціальна структура:

1. Князі, бояри, князівські дружинники;

2. Селянство (смерди), які поділялися на вільних і самостійних та залежних від бояр і князів (частково вільні);



3. Холопи або раби – як правило з полонених або «соплемінників» проданих в рабство за борги чи злочин. Раби працювали в основному по домашньому господарстві.

4. Міщанство – близько 15% населення Русі. Найбільшими містами були Київ (близько 50 тис. чол.) і Новгород (близько 30 тис. чол.), Чернігів, Бєлгород. Смоленськ, Вишгород, Любеч.

5. Духовенство – сформувалося з прийняттям християнства.

· Форма правління: Давня Русь була ранньофеодальною монархією: Київський князь зосереджував адміністративну, воєнну, судову владу, а також воєнну справу через власних дружинників, пізніше воєвод. Йому підпорядковувалися удільні князі, як правило близькі і далекі родичі. Важливе місце в правлінні займала Боярська рада і Народне Віче (збори), особливо коли влада Київського князя слабшала.

· Територіально-політичний устрій. Давня Русь, навіть у самий свій розвиток (ХІ-ХІІ ст.) не була єдиною і монолітною державою. Вона складалася приблизно з 15 удільних князівств, що в основному жили власним, часто самобутнім життям, сплачуючи данину князю Київському. Історики називають Русь конфедерацією або співдружністю князів. У 988р. Володимир Великий замінив удільних місцевих князів своїми синами (12) і вірними боярами.

Утвердження християнства

Християнство на Русь проникло давно. Першість тут належить біблійному Андрію Первозванному – апостолу Христа. Християнські родини і селища засновувались ще за часів Аскольда. Частина істориків називає більш ранні часи: від четвертого Папи Римського Клима, що закінчив життя у Херсонесі у ІІ- поч. ІІІ століттях, до Антського союзу, який набув силу наприкінці VI ст., межував з візантійськими територіями. Багато зусиль поширенню християнства віддала княгиня Ольга, дружина Київського князя Ігоря (Інгвара): 912-945рр. Остаточно християнство стало офіційною релігією після хрещення 988 р. князя Володимира, яке відбулося у Херсонесі (у 2013 році відзначають 1025 річчя цієї події).



Довідка. Володимир, князь Київський, як і його батько Святослав, спочатку правління переслідував християн. Особливо відзначився його дружинник з варяг Нікітич Добриня (може дядько Володимира). Після хрещення Русі, той самий Добриня силою заганяв цілі села та міста у річки та примусово навертав «поганців» у християни. Володимир у виборі релігії враховував візантійську модель: імператор був водночас і верховним понтифіком (священником).

Повторення вивченого

1. За яких обставин утворилася Давньоруська держава під назвою Київська Русь?

2. Яка теорія походження Київської Русі здається вам більш аргументованою? Чому?

3. Назвіть основні складові устрою Київської Русі.

4. Оцініть значення запровадження на русі християнства.


2618129959006079.html
2618182873471915.html
    PR.RU™